Овердрафт: чи перетвориться продовольчий бізнес сім'ї В'єна на рецепт успіху?

У цій серії ми спілкуємося з людьми, які знають, що таке відчай. Зараз, коли ці люди вже досягли успіху, вони діляться з нами особистим досвідом фінансових труднощів та уроками, пізнаними під час чорної смуги їхнього бізнесу.

У В'єн ван Бломместейна (Wian van Blommestein) було скромне кулінарне хобі протягом понад 10 років — приготування в'яленої яловичини, відомої як білтонг . Це хобі виросло у бажання розпочати сімейний бізнес, а потім розвинути цей бізнес, щоб і близькі змогли приєднатися до нього, працюючи на повний робочий день.

За словами В'єна:

У мене завжди був дух підприємництва. Я б навіть сказав, що цей дух є у всіх членів моєї родини, за винятком, можливо, мого батька Стефа. Але ми робили білтонг для себе як сімейне хобі. Одного разу ми зрозуміли, що робимо щось більше, ніж просто яловичину, яка, до речі, ставала дедалі популярнішою у людей. Так, наприкінці 2015 року мій брат Еміль і я сіли і вирішили: «Один із нас має скористатися цією можливістю і довести її до такого результату, щоб інший зміг приєднатися до нього пізніше».

У мене було небагато заощаджень, але недостатньо. Однак я зрозумів, що це унікальна можливість, оскільки нічого подібного до нашого білтонгу на ринку не було . Я вирішив залишити свою поточну роботу в повний робочий день, знаючи, що у мене не буде зарплатні, і що мій добробут залежатиме від того, як важко я працюватиму на свій бізнес. Наша мета полягала в тому, щоб побудувати компанію та зробити її успішною за рахунок кількох факторів:

• підвищення обізнаності покупців щодо нашої продукції;
• підвищення прозорості нашої діяльності;
• натуральність продуктів;
• і просто пропозиції здоровішої їжі для всієї Америки, яка не так добре знайома з білтонгом в цілому.

Разом з тим ми були раді поділитися культурою Південної Африки, адже саме звідти бере свій початок рецепт приготування білтонгу.

Робити щось самостійно – це завжди важке рішення. Я мав студентський кредит, який я виплачував. У мене не було зарплатні перші два роки. Але на щастя, у мене був член сім'ї, який дозволив мені залишитися в його гаражі-студії разом із моєю тодішньою подругою. Але нам довелося пожертвувати веселістю свого життя: ми довгий час не подорожували, не часто тусувалися з друзями та інше. Я не витрачав гроші від виручки, а знову використовував їх у своєму бізнесі. Мої кредитні картки допомагали мені знаходити кошти для життя, як і розвивати мою справу. Я зміг створити прибутковий бізнес до кінця 2017 року, коли до нього приєднався мій брат.

Але під час зростання бізнесу перші кілька років і навіть зараз, сьогодні, це все одно дуже і дуже складно робота. Ми приходили до кожного роздрібного продавця і переконували його, що те, що є у нас, це краще, ніж просто яловичина, і що ми зможемо продати свій білтонг у нього в магазині. Також ми підтримували свою продукцію постами у соціальних мережах. У той же час, я створював наш інтернет-магазин, що дозволило нам дістатися до того ступеня, на якому знаходиться наш бізнес сьогодні: бути незалежною у фінансовому плані компанією. Але на той момент я не мав фінансів, щоб найняти когось для проведення демонстрацій у магазинах. Усі демонстрації, підтримка, рекламні та маркетингові пости, фотографії – все доводилося робити самому, друзям, членам сім'ї чи обмінювати ці послуги на наші продукти.

Робота з сім'єю – це завжди благословення і прокляття одночасно. На щастя, ми всі добре ладнаємо і тісно пов'язані один з одним завдяки нашим південноафриканським корінням. Я був дуже залежний і досі залежу від сім'ї та їхньої участі в моєму бізнесі. У той час, кожні вихідні нам доводилося сидіти за столом і клеїти стікери на нашу продукцію — від 1000 до 2000 штук на місяць. Цим займалися всі – моя подруга (тепер моя дружина), дружина мого брата, моя мама, мій тато… будь-хто, кого ми могли знайти.

Будучи іммігрантом у першому поколінні, я хотів скористатися набутою можливістю і виправдати той ризик, на який пішли мої батьки, які залишили свою сім'ю в Південній Африці, щоб виїхати до США і дати своїм дітям найкращі можливості у житті. Вони безперечно розуміли труднощі, які я мав випробувати і були готові допомогти. Але я ніколи не хотів піддавати їх надмірному навантаженню. Зараз у нас напевно є тенденції до зростання, і зовсім недавно ми найняли нашого першого штатного члена команди на додаток до мого брата та мене. Мета ж усієї нашої справи — було створення компанії, щоб ми могли допомогти нашим батькам з їх виходом на пенсію.

Автор: Неїл Пармер (Neil Parmar)
Ілюстрації Германа Гонзалеса (German Gonzalez)
Публікацію перекладено з англійської. Оригінал матеріалу